Тренінг “Радіо: від аудіо до мультимедіа”

«РАДІО РОБИТЬ ЛЮДЕЙ ЩАСЛИВИМИ»

 

22 квітня 2016 року в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся тренінг “Радіо: від аудіо до мультимедіа”, який провів експерт із радіомовлення, медіатренер, журналіст, керівник “Ukrainian-Polish RadioSchool”  Роман ЗАЯЦЬ. sayt1

Вже традиційно тренінг складався з двох основних частин – теоретичної та практичної. Він став першим у серії заходів, запланованих на 2016 рік проектом «Campus Media Studios». У межах тренінгу відбувся також телевізійний міст (онлайн конференція) з Вінницьким державним педагогічним університетом імені Михайла Коцюбинського та Маріупольським державним університетом.

Загалом у заході взяли участь студенти 10 українських ВНЗ: Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету імені Бориса Грінченка, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Сумського державного університету, Одеського національного університету імені Іллі Мечникова, Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, Маріупольського державного університету, Запорізького національного університет, Житомирського державного університету імені Івана Франка та Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна.

Крім нових знань та позитивних емоцій, студенти отримали сертифікати учасників та подарунки від медіаплатформи Campus  Radio Ukraine/Студент-TV. Тренінг пройшов за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.

sayt2– Коли ми обирали тему, я запропонував назву «від аудіо до мультимедіа», щоб показати, яким чином змінюється радіо, як воно зараз модифікується, як змінюється спосіб його сприйняття. І ключовим в нашій розмові сьогодні я пропоную обрати слово «радіо». У мене запитання. Коли ми говоримо про «радіо», які асоціації у вас виникають? Побудуйте асоціативний ряд…

Аудиторія: Магнітофон у бабусіМузикаСтудія… Слухачі... Автомобіль... Новини… Гарний голос ведучогоШуми… Слово… Репортаж… Фон… Вечірні й ранкові розваги…

– Чудово. Але ніхто з вас не сказав, що радіо це є «хмарна» технологія, яка нонстопом пропонує певний контент на вимогу слухача. Ніхто з вас не сказав, що радіо це сервер, який знаходиться невідомо в якій точці країни. Нині дискутують ось про що: технології, що видають контент на вимогу – радіо, чи ні? Фахівці поділилися. Одні кажуть, що це радіо. Інші вважають, і я також, що радіо це там, де є живий голос, живий стрім, живий аудіопотік. Як зрештою працює радіо?

Володимир Левченко, Черкаси: З одного боку звук створюється, з іншого сприймається.

– Добре. З однієї точки звук йде, і в іншу переходить.

Ольга Кравченко, Київ: Ми не бачимо зображення, ми сприймаємо тільки на слух.

– Радіо починало з того, що сприймалось виключно на слух. І власне вуха тут є ключовими. Чи ви знаєте, для чого наша вушна раковина має самий такий розмір і саме такий вигляд?

Лада Швенко, Житомир: Щоб сприймати певний діапазон звуків?

– Правильно. Наша барабанна перетинка реагує на звуковий діапазон. Така ж мембрана знаходиться в мікрофоні. До речі, від одного студента я почув, що форма вушної раковини зорієнтована на те, що у неї гарно навушники лягали… Звукова хвиля просто потрапляє в нашу голову, і далі, все що там відбувається, стає емоційною магією. Проста модель того, як працює радіо – саме зараз. Наприклад, мій голос і його звукова хвиля, студенти в аудиторії, які створюють певний шумовий ефект: хтось шморгає, хтось пише ручкою і так далі… Все це і є радіо, все це можна навіть назвати найпростішим радіорепортажем. От фотоапарат запрацював… Це теж  хороше аудіозображення…sayt3

Голос + музика – це музичне радіо. Голос + голос – це розмовне радіо. Найважливішим на радіо, як і для інших медій, є контент. Якщо перефразувати одну відому рекламну фразу, то «технологія – ніщо, контент усе». Що такого особливого має радіо? Чому воно примушує нас кожний день його вмикати? Які емоції викликає радіостанція, чому ми її слухаємо?

Аудиторія: Гарний настрій… Жива розмова… Дружня атмосфера…

– Дуже добре. Все це, до речі, характерне для ранкового шоу на радіо. Бадьорість, усмішка, простота в спілкуванні… На багатьох станціях ранкове шоу є найважливішим елементом ефіру, на який кидають найбільші зусилля усі радіоменеджери. Це 3-4 години ефіру, де є найкраща музика, найкращі ведучі, найкращі голоси. Все, що максимально притягує аудиторію. Чому саме ранок?

Ольга Хворостина, Київ: Зранку люди поспішають на роботу… Можливо, це настрій на цілий день?.. Радіо відволікає від буденних турбот…

– Дійсно, зранку є так званий «рваний» режим прослуховування радіо. Ми не знаходимося постійно біля програвача – почали слухати на кухні, потім перемістилися до ванни… Середній час прослуховування радіо зранку достатньо короткий. Якщо впродовж дня він може коливатись від 20 до 40 хвилин, то зранку це лише 10-15 хвилин. Аудиторія каскадно зростає, і що відбувається тоді, коли вам подобається ранкове шоу, а потрібно йти на роботу? Ви сідаєте в маршрутку чи авто і знову вмикаєте цю саму радіостанцію. Увечері, повертаючись з роботи, ви знову вмикаєте ту станцію, на якій ви зупинилися зранку. Таким чином середній час прослуховування ефірного радіо протягом доби є достатньо великий, й рівень аудиторії від ранку до вечора то різко зростає, то різко спадає.

В онлайн радіо дещо по-іншому. Тут немає помітних спадів, воно характеризується рівним нагромадженням аудиторії протягом доби. Тому головне завдання радіоменеджера полягає в тому, щоб збільшувати час прослуховування радіостанції. Отже, поступово ми переходимо до радіо як бізнес-моделі. Радіо тоді окуповує себе, коли слухач протягом години почує хоча би 2-3 рекламні блоки.trening8_1

Ви знаєте, що радіо має освітню, інформаційну, розважальну функції, що перша з них, як зазначають теоретики, характерна для громадського мовлення, інші – для комерційного радіо. Однак радіо передусім має бути вашим другом, який покращує ваш настрій, супроводжує вас день і увечері, коли вам сумно, під час дороги ви вмикаєте його як порадника, який може підкинути ідею. І радіо зрештою має бути безкоштовним, бо друг не може бути за гроші. Радіо стає таким собі поліпшувачем настрою, який кожен день ви вмикаєте, бо добре знаєте, що хочете там почути. У вас є певні музичні очікування, які мають справджуватися.

Ще одна річ, про яку варто сказати: дуже часто ви помічали, що слухаєте радіо і не можете відірватись від нього, правда? Один відомий польський ведучий з тридцятирічним досвідом сказав, що радіо це є театр уяви. Радіо – це певна магія. Ми ніколи не знаємо, що відбувається саме в цю хвилину, в цей момент по той бік ефіру. Ми знаємо теоретично, хто там може бути, але яким чином відбувається це дійство, це шоу, ми навряд чи можемо собі уявити. Велері Геллерт, радійний бізнес-консультант, яка співпрацює з понад 500 радіостанціями у світі, у своїй книзі «Creating powerful radio» зазначає, що радіо – це те, що не можливо відтворити в інших медіа. Це особливий рецепт гумору, це вміння цікаво подавати storytelling, це новини, які стосуються нормального життя, нашої безпеки, доброго самопочуття і щастя. Я був на одній поважній конференції, де радіоменеджери впродовж близько 2-х годин обговорювали соціологічні цифри, які доводили, що радіо абсолютно достовірно робить людей щасливими. Люди, які відповідали  на запитання про їхній емоційний стан, казали, що після прослуховування радіо вони почувають себе  гармонійніше і краще. На запитання – яким чином зробити так, щоби радіо було цікавим, щоби радіо привертало вашу увагу, Велері відповіла: «говорити правду, говорити про важливі життєві речі, й ніколи не  бути нудним». Хороший рецепт, бо нудьга і монотонність просто вбивають радіо.

Повертаємося до технологій, які завжди спонукали радіо до певних змін. Почнемо з елементарного – передавача й антени, потужність яких прямо пропорційні успіху станції. Ви можете мати перфектно підготовлені авторські програми, але якщо антена у вас достатньо слабка, вас не почує аудиторія.

Ще одна технологія – формат, коли стилістика радіо, концепція ефіру підлаштовується під вимоги аудиторії, коли аудиторія сегментується по інтересах. На сьогодні є понад 150 форматів радіомовлення. Якщо говорити про наступний технологічний крок, то йтиметься про fm-діапазон, коли на радіо повернулися музичні програми, коли радіо стало бізнес-моделлю. Це дає поштовх до розвитку музичної індустрії й шоу-бізнесу, ми починаємо говорити про радіоменеджмент і радіопромоцію.

Підходимо до супутникових технологій, які поширюють сигнал радіостанцій на великі території. Наступним кроком є напівпровідникова технологія. Радіоприймачі ставали все меншими й меншими, кишеньковими. Нарешті з’являється інтернет і знову змінює радіо. Радіо звучить з ваших комп’ютерів, мобілок та смартфонів. Радіо постійно намагається бути там, де є аудиторія. Воно візуалізовується – й це ще одна технологія. Наприклад, наше «Різдвяне радіо», яке працює в період між 1-м грудня і 19-м січня, залучає до трансляцій відеокамери, які встановлені на різдвяному ярмарку у Львові. Радіо стає інтерактивним, і це один із важливих аспектів його розвитку в майбутньому.

Отже, далі про майбутнє радіо. Ви, мабуть, знаєте, що Норвегія першою з європейських країн до 2016 року має повністю відмовитись від fm мовлення і перейти на цифрове. Україні також цього не уникнути. Це називається диджіталізацією радіомовлення. Перспектива полягає в тому, що ви навіть не будете знати, яким способом відбувається передача сигналу, ви будете слухати радіо, яке автоматично буде перемикатися між різними стрімами. Ви забудете, що таке зона покриття, сигнал буде чітким і рівним, бо йтиме з інтернету. Рано чи пізно ми змушені будемо перейти на цифрове гібридне радіо, тобто на технологію, яка присутня у всіх ваших мобільних пристроях.sayt4

Ще одна технологія, яка змінює радіо. Великобританія об’єднала зусилля всіх мовників, всіх бродкастерів, і всі разом створили один-єдиний уніфікований плеєр, який по замовчуванню вшитий в автомобільний радіоприймач, в аплікейшени, які також є у ваших мобільних пристроях. Плеєр уніфікований для всіх мовців, для всіх конкурентів на ринку. Таким чином радіо перекочувало в аплікейшини, які ви можете безкоштовно поставити на свій власний смартфон. І що дуже цікаво, в цих аплікейшенах є і радіо, і телебачення. Тобто в одній аплікації ви маєте завжди декілька каналів, подкастів, отже маєте можливість спостерігати за новинами, читати, чути й одночасно бачити їх.

Якщо ми вже говоримо про подкастинг, то основний принцип їхнього функціонування такий – я хочу  слухати радіо тоді, коли мені зручно. Загалом так себе й поводить нині аудиторія, яка слухає тоді, коли має на це час, натхнення і зрештою можливість. Ще одна технологія, яка підтримує радіо – відеострімінг, можливість, наприклад, через YouTube бачити те, що відбувається в радіостудії.

Ось так коротко про технології й перспективи, які чекають на Україну стосовно розвитку радіо. А що ви думаєте про бум радіомовлення, який характерний сьогодні для українських медіа?

Володимир Левченко, Черкаси: У більшості смартфонів вже взагалі немає функції fm-радіомовлення. Уся територія fm перейшла на онлайн і там оновлення радіоефіру, зокрема музичного, відбувається набагато швидше.

А чи тільки за музикою йде в аплікейшени слухач?

Володимир Левченко, Черкаси: Радіо стає популярним, бо люди зараз дедалі більше зайняті, особливо ті, які живуть у великих містах, обласних центрах, столиці. Щоб читати газету чи дивитися телевізор потрібно дуже багато цілеспрямованої уваги. Слухаючи радіо, можна іти, їхати, куховарити, тобто сприймати інформацію фоново.sayt6

Давайте проаналізуємо, як саме розвивається наш fm-простір. Ви задумувались над тим, яка бізнес модель українських fm-станцій? Хто є власником наших великих fm-мереж?

Ольга Кравченко, Київ:  Політики.

Дійсно, політики, олігархат – вкрай хибна бізнес-модель для будь-якого радіо, через те воно і є збитковим. І це помітно позначається на якості мовлення. Тому у нас аудиторія через такий ціннісний дисонанс поступово «втікає» з fm-простору й починає слухати онлайн, наприклад, тих самих «Аристократів», де працюють професіонали, які намагаються створювати незалежний, якісний радіоефір.

Однак, інтернет-радіо не є догмою. Традиційні радіоприймачі не відійдуть. Вважаю, що ми можемо знову повернутися до лампових радіоприймачів. Вініл теж у певний момент, здавалося, щез, а пізніше – став максимально популярним, з’явився знову, і тепер це доволі дороге задоволення. Не треба повністю відкидати цю та й інші технології. В музиці також був масовий перехід на цифрову технологію, а пізніше рок-музиканти з’ясували, що на лампових підсилювачах вони звучать набагато глибше й серйозніше. Тому традиційне радіо буде. Традиційні радіоприймачі будуть. Просто є певний феномен в Україні буму розвитку онлайн-радіо тільки через цей ціннісний дисонанс. Що ми очікуватимемо від онлайн-мовлення? Предметні дискусії, коли не зможемо відірватись від радіоприймача, більше хорошої й справжньої музичної журналістики, розважальні шоу, які будуть тримати нашу увагу, й звичайно оперативні та об’єктивні новини, які вже поступово з’являються на інтернет-радіостанціях.

Людмила Галичина, Харків: Чи є майбутнє в Україні у «Русского радио», «Радио шансон»? Чи повинні вони взагалі бути присутніми на медіаринку України?

– Доки їх будуть слухати, доти такі радіостанції будуть самоокупними. Ви голосуєте за кожну радіостанцію тоді, коли слухаєте її, а, значить, вони мають шанс існувати на цьому ринку.sayt7

Людмила Галичина, Харків: Наскільки ефективною сьогодні є радіореклама?

– Що робить успішною рекламу на радіо для рекламодавця чи радіостанції? Збільшення аудиторії. Це аксіома. Інша справа – яка реакція самої аудиторії на радіорекламу? Дуже важливим є місце рекламного ролика в рекламному блоці. Є, наприклад, блоки тривалістю 8 хвилин. І тому шанс почути рекламу, яка ближча до завершення такого блоку, мінімальні.  Реклама, яка стоїть першою в блоці, дуже часто є дорожчою на 20-30%, бо її аудиторія відразу ж почує. З кожною наступною рекламою у блоці зростає шанс, що слухач піде до іншої радіостанції. Тому ефективність радіореклами – це наука, як продати товар через радіоефір, щоб його почули…

Ольга Кравченко, Київ: Наскільки прибутковими і самоокупними є сьогодні радіостанції?

Є радіостанції, які дуже добре себе почувають на ринку, а є дотаційні радіостанції. Питання в менеджменті та належності до тих чи інших структур чи холдингів. Радіостанції, як й інші медіаорганізації, дуже добре заробляють, наприклад, під час виборів. Важливо, щоб це не було єдиним джерелом прибутку.

Владислав Бур’янов, Одеса: Стосовно журналістської етики на радіо. Як повинен поводити себе журналіст на радіо і що йому можна казати в прямому ефірі, а що ні?

– Все залежить від формату. Наприклад, на «Різдвяному радіо» ми ввели значний елемент класики, що мало загалом великий успіх. Ведучий такого ефіру поводив себе статусно, коректно, розмірено, намагаючись привернути відповідну аудиторію. А от радіостанція формату рок, провокативне радіо, де все базується на протиставленні чорне-біле, таке собі бунтарське радіо потребує зовсім іншої динаміки, навіть можливості появи в певному контексті міцного слівця, й так далі. Зовсім інша схема ведення новинних радіопрограм.sayt5

Людмила Галичина, Харків:  Чи були у вас думки запустити інші різновиди музичного радіо? Наприклад джазове радіо, чи блюз, кантрі, рок? Щоб було певне музикальне різноманіття.

Радіостанції формату Dance, Jazz чи Rock вже існують в Україні. Не думаю, що є сенс говорити зараз про появу кантрі-станції, оскільки це специфічна аудиторія. Можна сегментувати на основі музичних стилів, а можна сегментувати на основі інтересів аудиторії й поведінки цієї аудиторії, що ми саме й робимо.

Майя Нагорняк, Київ: Чим українські радіостанції відрізняються від польських? Що краще в нас, що в них? В Росії достатньо успішною є радіостанція для жінок «Надежда». Чому в Україні й досі ніхто не зайняв цю нішу жіночого радіо?

Ринок України й Польщі – це небо і земля, повірте мені.

Майя Нагорняк, Київ: Хто небо, хто земля?

Територіально й за кількістю населення Польща менша за Україну, однак там більше число радіостанцій й набагато об’ємніший ринок радіо. 99% території загалом покрито fm-сигналом. В Україні 70% території охоплено fm-сигналом, тому є регіони, де не зловимо жодної радіостанції. Сегментація радіо в Польщі розпочалася 10-15 років тому, й радіостанції розвиваються за принципом великих надійних холдингів, успіх яких залежить від економіки й ринку, а не від політиків, як в Україні. Наприклад, холдинг «Агора» (власники «Газети Виборчої») містить ефірні радіостанції talk- й rock-формату, також різнопрофільні онлайн-станції, які мають одне завдання – тримати увагу різнопланової аудиторії. Таким чином аудиторія переходить з одного продукту до іншого, з одного способу передачі до іншого, залишаючись в межах одного контенту. Отже, контент один, але способи подачі контенту різні.

Що у нас є добре? Ну має ж бути щось і в нас добре. Мені видається цікавим активний бум розвитку інтернет-радіо в Україні. Він є унікальним. Він може вивести нас на інший рівень розвитку радіо. Я не бачив такого прецеденту в Польщі.trening16

Щодо радіостанції для жінок, то пам’ятаю, як студенти Українського Католицького Університету створили жіноче радіо, однак воно довго не проіснувало. Чи є така ніша в Україні? Мабуть ні. За соціологічними дослідженнями найбільше радіо слухають саме жінки, аніж чоловіки. Тому поява такої нішевої радіостанції дуже умовна справа, як, зрештою, жіноча чи чоловіча тематики, жіночі чи чоловічі журнали.

Володимир Левченко, Черкаси:  Прямий ефір на радіо. Яка його затримка у часі? Півхвилини, хвилина?

Ви говорите зараз про fm чи про онлайн? Fm має насправді коротшу затримку, там фактично ви чуєте в режимі один до одного, це долі секунди або секунди. В онлайні затримка може бути навіть до 15 секунд. Ви можете виставити будь-який варіант, який вам прийнятний, навіть з більшою затримкою.

Владислав Бур’янов, Одеса: Як бути, якщо телефонує певний неадекват і починає в прямому ефірі «поливати брудом»? Знаю, що у кожної радіостанції є список номерів, які не бажані для ефіру.

Не треба цього боятися, спробуйте використати появу такої людини в ефірі на плюс. Знаєте, такі розмови, наприклад, в інтернеті, мають добре життя й активно поширюються, аудиторія їх одне одному пересилає і слухає. Таке собі вірусне радіо.  Загалом, тонка межа в тому, як варто себе вести з такими людьми.

Людмила Галичина, Харків: Ваше ставлення до такого явища як квоти на музику? Російською, українською і так далі…

Взагалі було би непогано, щоб зібрати всіх мовців за один круглий стіл, і щоби всі в країні почули, що не можна квотувати, на мою думку, усі радіостанції. Є радіостанції формату, наприклад, танцювальної прогресивної музики. Така музика на 90% є музикою не українського виробництва. Гадаю, що тут має бути диференційована схема підтримки того чи іншого мовця за рахунок зменшення податків, зменшення вартості ліцензій та інших преференцій в ефірі. Тоді це буде діяти. А не робити просто загальне квотування для усіх бродкастерів під одну лінійку.trening2

Нікіта Аксьонов, Черкаси:  Що в майбутньому очікує на радіоведучих? Музичні сервіси витісняють сьогодні з ефіру ді-джеїв, презентерів, і взагалі розмовні формати.

– Мова йде про такі сервіси як «Pandora», «Spotify», «Google play», коли ви самі створюєте свій власний плейлист і його ж слухаєте. Вам тоді дійсно не потрібен ні ді-джей, ні ведучий ефіру чи музичний директор. Такі сервіси зараз є дуже популярні, особливо в молодих людей. Однак, гадаю, ви знайомі з семирічним циклом розвитку людської особистості. Соціопсихологи виявили, що людина кожні 7 років змінюється. В період від 14 до 28 років, коли музичні смаки достатньо мінливі, ми хочемо слухати те, що нам подобається, і не потребуємо «порадників».  Коли смаки вже сформовані, й людина працює, на створення власних плей-листів просто немає часу. Тоді шукається той радіомовний контент, який відповідає запитам й інтересам, і музичні сервіси відходять у бік. І взагалі, чим старшою стає людина, тим вона більше хоче чути інформації, а якщо й слухатиме музику, то тільки ту, яка їй до вподоби. І роль ведучого тут суттєво зростає, бо він  друг, порадник і зрештою партнер за інтересами. Треба спілкуватися з аудиторією так, як у цьому гаслі: «радіо майбутнього – близьке до слухача». Хто це з ведучих зробить, той і майстер.

Тому закликаю вас усіх, студентів у Києві, Вінниці, Маріуполі й інших містах України наближатися до правильних журналістських стандартів в радіоефірі, щоб ставати майстрами. І головне – любити радіо й постійно відкривати його для себе, бо воно робить людей щасливими. Дякую за увагу.

Організатори телемосту й студенти медіаплатформи Campus Radio Ukraine/ Студент-TV дякують своїм партнерам і колегам, зокрема Віталію Гандзюку, доценту Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського та Світлані Бесчотніковій, професору Маріупольського державного університету, які запросили до студій поважні студентські аудиторії, Івану Атаманову, провідному фахівцю відеотехнічних засобів навчання Маріупольського державного університету, а також технічним службам обох університетів.

Матеріал підготували аспірант Інституту журналістики Ганна Ренська та професор Інституту журналістики Олесь Гоян.