29 травня на “Журналістській весні-2021”, яка й цього року відбулася онлайн, відкрилася відеозверненням Ректора Володимира БУГРОВА до журналістської спільноти, кафедра презентувала навчальний посібник “Кафедра мого успіху: до 50-річчя кафедри телебачення і радіомовлення”, в якому зібрані поради – як бути успішним у своїй професії. За півстоліття кафедра зібрала тисячі й тисячі таких порад в начальних студентських телерадіопрограмах, в курсових чи магістерських роботах, на відкритих лекціях та зустрічах зі своїми випускниками, в ефірі багатьох телерадіостанцій, де успішно працюють її колишні студенти.
Однією з відомих порад для успіху є вміти дякувати і вміти вітати. Тому далі – подяки і привітання, саме те, з чого й починається свято!
Володимир РІЗУН, директор Інституту журналістики: “Кафедра телебачення і радіомовлення – одна з найкращих кафедр нашого інституту. Оскільки Інституту журналістики нині 74 роки, то п’ятдесятиріччя кафедри – це майже історія нашого Інституту. 50 – це поважний вік і заслужений внесок у становлення та розвиток наукової київської школи журналістики. Найцінніший скарб цієї школи – це обличчя і голоси в українському медійному просторі. Випускники кафедри, починаючи з 70-х минулого століття і до сьогодні, – золотий фонд української журналістики. Чи не завдяки і їм цьогоріч Інститут журналістики визнано найкращим факультетом в Україні, за версією журналу Forbes.
Як і колись, сьогодні кафедра знаходиться на вершині популярності серед студентів. Новітні технології зняли обмеження на використання інформаційного простору, доступ до джерел інформації. Проте ніщо і ніхто не може відмінити класичне уміння майстерно володіти поєднанням слова, звуку та образу. Ця класика і залишається основою підготовки сучасного універсального журналіста, з чим добре справляється кафедра. Побажаймо нинішній команді професіоналів-педагогів кафедри телебачення і радіомовлення нових висот педагогічної майстерності і вдячних студентів!”
Віталій КОРНЄЄВ, заступник директор Інституту журналістики: “Бажаємо вам, щоб те натхнення, яке ви відчуваєте, коли створюєте телерадіопрограми, перетворювалося в наше задоволення від їхнього прослуховування чи перегляду. Довгих вам і натхненних років праці!”
1971 рік. Початок.
Анатолій ТАБАЧЕНКО, ветеран Українського радіо, колишній його директор, один з перших випускників кафедри телебачення і радіомовлення: “Кафедра телебачення і радіомовлення – головний постачальник класних кадрів для Українського радіо. Щасливий, бо був одним із перших студентів кафедри у 1971 році. Я тоді прийшов до радіогрупи, і навіть не міг собі уявити, що навчання може бути таким цікавим і захоплюючим. Я із великою теплотою згадую ті перші радіогазети, які ми з маленької студії на першому поверсі бульвару Шевченка, 14 випускали у коридорний ефір, також літні практики в обласних радіокомітетах. Мені дійсно пощастило з навчанням і дуже точна назва ювілейного навчального посібника “Кафедра мого успіху”, бо якби не кафедра телебачення і радіомовлення, то не було б моєї такої успішної журналістської долі”.
Віта ГОЯН, завідувач кафедри кіно- і телемистецтва Інституту журналістики: “Пишаюся тим, що є вихованкою кафедри телебачення і радіомовлення – кафедри, яка мотивує до успіху. Кафедра – моє це студентство, аспірантура, телевізійна творчість, науковий пошук і… мрія. Якось я запитала пані Тамару Щербатюк, мою викладачку тележурналістики, керівницю кандидатської і добру колегу, за якими критеріями все ж таки нас відбирали до телевізійної групи, на що вона відповіла: “Звісно, за професійними, але, головне – щоб в очах щось було, і ми це побачили на екрані”. Напевне відбіркова комісія тоді, у 88-му, прочитала у моїх очах мрію. Дякую кафедрі телебачення і радіомовлення, яка створена для того, щоб втілювати студентські мрії!”
2006 рік. Кафедрі телебачення і радіомовлення – 35!
Майя НАГОРНЯК, доцент кафедри телебачення і радіомовлення: “Моя кафедра –моя домівка. Пройшовши відбір на радіоспеціалізацію 1992 року та почавши працювати на Українському радіо ще студенткою від 1993 року, завше відчувала, що повернуся до свого рідного дому. Мене приваблювало те, що кафедра була, є та залишається оазою журналістського професіоналізму, оазою інтелігентності, шляхетності, оазою добропорядності, щирості, духовної краси. Але чітко усвідомлювала, що повернутися зможу лише тоді, коли здобуду багатий, тривалий і, що важливо, різноаспектний досвід. Адже без цього не зможу дивитися у вічі студентам і колегам. Завжди була переконана в тім, що неможливо навчити студентів оперувати, якщо сам ніколи цього не робив. То є нонсенс. Так само і в радіо- й тележурналістиці.
Завдячую Всевишньому, що під час практичної діяльності зберіг мене у прагненні повернутися до рідного гнізда, що не дав відхилитися із обраного шляху. Нехай і надалі у рідній домівці панують мир і затишок, радість і світло!”
Марія АНДРЮЩЕНКО, доцент кафедри телебачення і радіомовлення: “Кафедра стала для мене своєрідною школою життя. Ще на першому курсі Інституту журналістики я з легкістю пройшла відбір на кафедру телебачення і радіомовлення, а вже влітку знімала репортажі для КДТРК “Київ”. Після завершення інституту, я стала працювати на телеканалі “Ера”, паралельно навчатися в аспірантурі і викладати на рідній кафедрі.
Після захисту дисертації працювала на каналі СТБ і продовжувала викладати, потім працювала телевізійним аналітиком. Але всі ці роки я разом зі своїми студентами проходжу особистий марафон внутрішніх трансформацій. Мої учні – це мої вчителі. Вони змінюються, і я з ними. Їхні життєві світогляди для мене є тими скарбами, задля яких я навчаю їх бути чесними як із собою, так зі своєю професією. Бо переконана, що саме від нашої чесності перед собою та здатності бути справжніми – залежить якість нашого життя і світу медіа в цілому. Дякую своїй чудовій кафедрі телебачення і радіомовлення, що так багато років навчає мене науково-життєвій діалектиці” .
2011 рік. Кафедрі телебачення і радіомовлення – 40!
Віктор НАБРУСКО, доцент кафедри телебачення і радіомовлення: “Хрещатик, 26 та кафедра телебачення і радіомовлення Інституту журналістики – це дві інституції, без яких неможливо уявити сучасний національний інформаційний простір, зокрема його радіотелевізійний складник.Ще студентом четвертого курсу факультету журналістики я почав працювати в редакції інформації Українського радіо. Це були драматичні, історичні часи зламу епох та формування незалежної держави. Я пишаюся тим, що прилучився до становлення українського суверенного інформаційного поля, народження нової, вільної журналістики. Водночас, ніколи не поривав професійних, товариських зв’язків з рідним факультетом. Будучи генеральним директором Всесвітньої служби Радіо Україна, президентом Національної радіокомпанії України, я із задоволенням приходив до рідної альма-матер головувати на ДЕК, читати лекції, проводити практичні заняття як людина, що повертається у своє природне середовище.
Відтак, працювати сьогодні мені на кафедрі телебачення і радіомовлення – це жити у своїй стихії. Уже на іншому – науково викладацькому рівні реагувати на виклики сьогодення, формувати найдорожче- знаннєвий капітал. З такою місією кафедра успішно справляється. Сьогодні велике українське інформаційне селище перебуває у турбулентному стані. Кафедра телебачення і радіомовлення – це науково практичний маркер, що орієнтує національну медіаспільноту у правильному професійному, патріотичному напрямку становлення українського інформаційного світу”.
Ганна САЩУК, професор кафедри телебачення і радіомовлення: “Кафедра – це насамперед люди, які працювали, працюють і будуть працювати на уславлення нашого університету. Щодо минулих поколінь, подяка честь і хвала! Щодо сьогодення, бажаю представникам колективу кафедри залишатися кращими серед кращих і надалі дбати про молоде покоління, яке не лише формуватиме імідж університету, а й буде примножувати всі наші здобутки”.
Інна ЧЕРЕМНИХ, доцент кафедри телебачення і радіомовлення: “Кращий варіант опанування теоретичних знань – засвоєння їх на практиці. Саме так сталося і в моєму житті. Багаторічний досвід праці в креативних медіаіндустріях, зокрема на телеканалі ICTV та інших загальнонаціональних телекомпаніях, привів мене до творчої й цілісної кафедри телебачення і радіомовлення. Відтоді прийшло усвідомлення, що поєднувати викладацьку роботу з працею телевізійного журналіста, режисера, менеджера доволі цікаво. Це стало драйвером, прецедентом необмежених можливостей, дозволило якісно реалізувати накопичений багаж досвіду разом зі студентами і колегами. Кафедра для мене стала місцем сили, мотивації, ресурсності, а викладання – справжнім задоволенням, яке ще й монетизується та надихає на подальші звершення. Щоразу ловлю себе на думці, що синхронізуюся зі студентами, які щороку стають допитливішими, багатограннішими, реалізованішими. Їхні поклики змінювати світ на краще співзвучні моїм переконанням, з ними я відчуваю себе на своєму місці, стаю щасливішою та окриленішою. Дякую рідній кафедрі, колегам, студентам за активацію свого потенціалу!”
2014 рік. Кафедрі телебачення і радіомовлення – 43!
Олег ДЖОЛОС, доцент кафедри телебачення і радіомовлення: “Ніколи не кажіть ніколи! І це не тільки про політику…Так сталося, що моя перша освіта – педагогічна. Але закінчивши педінститут з відзнакою, відразу почав працювати кореспондентом новин у невеличкій телекомпанії мого рідного міста. Журналістику і телевізійну справу освоював на практиці… Вчився у колег та підглядав за професіоналами на центральних каналах тодішнього телебачення… Журналістика, телебачення поглинають тебе без залишку. Через кілька років здобув журналістську та менеджерську освіти, став керівником обласної державної телерадіокомпанії і був впевнений, що з педагогікою я точно розминувся назавжди.
Але шляхи життєві важко передбачити. Сталися трагічні події на моїй малій батьківщині, змушений був залишити улюблену справу, дім, друзів, і починати все наново вже в Києві. І першою моєю роботою в столиці став Укртелерадіопресінститут, де моїм колегою виявився професор Віктор Міронченко, який свого часу був професором нашої кафедри, заступником директора Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка.. Віктор Якович привернув мою увагу до теоретичних засад журналістської справи. Потім був захист кандидатської, під час якої мені опонував професор Олесь Гоян…. Отак, завдячуючи певним випадковостям, збігу обставин, а може й іншим незрозумілим людській природі силам, я опинився на кафедрі телебачення і радіомовлення. Зізнаюся, що почуваю себе в Інституті не так впевнено як колись в телевізійному ньюзрумі, але телебаченню я віддав двадцять років свого життя, а на кафедрі працюю лише чотири. Тому, якщо коротко відповісти на питання, що для мене є кафедра, то скажу так: це те місто і ті люди, де я знаходжу себе наново. Повірте, для мене, це вартує дорого”!
Ольга ГРЕСЬКО, доцент кафедри телебачення і радіомовлення: “П’ять-нуль – це щось нове, незвідане, але унікальне і відповідальне. За роки дистанційного навчання ми зрозуміли, що можемо опановувати нові технології, і найважливіше, що ми це робимо разом командою. Ми разом виховуємо і будемо виховувати нових зірок телебачення і радіомовлення. Важливо, щоб зірка світила, а не засліплювала. Наша кафедра – це приклад як можна рости, розвиватися і працювати в команді. Разом ми сильні!”
Ганна РЕНСЬКА, асистент кафедри телебачення і радіомовлення: “Попри першочергове значення, альма матер для мене в першу чергу – рідна кафедра. Символічно, що свого часу мій курс організовував заходи та створював ювілейні роботи до 40-річчя кафедри. І от 50 років я святкую вже не як студентка, а у колі колег. Прийшовши сюди після відбору на спеціальності на другому курсі, я продовжила йти її стежкою і далі – в магістратурі, аспірантурі і ось зараз вже як викладач. Більшість знань та вмінь я отримала саме на кафедрі та завдяки їй, а викладачі навчили мене багатьом речам не лише з безпосереднього фаху. Кафедра відкрила мені можливості перших стажувань та подальших кроків у професії. Люблю та ціную кафедру за її мудрий та надзвичайно творчий колектив, за яскравих, амбітних, креативних та цілеспрямованих студентів, яких вона випускає, за привітність та завше дружню, гостинну атмосферу для всіх і кожного. Бажаю рідній кафедрі подальшого процвітання та невичерпної шани та любові від її випускників на усі роки!”
2016 рік. Кафедрі телебачення і радіомовлення – 45!
Юрій БОНДАР, завідувач кафедри соціальних комунікацій Інституту журналістики: “Вітаємо кафедру телебачення і радіомовлення з визначною датою не лише в історії кафедри, а в історії усієї української журналістики. Це п’ятдесятиріччя наполегливої успішної праці, підготовки фахівці медійної сфери й утвердження високих професійних стандартів. Вітання від нашої кафедри, а також і від київської організації Національної спілки журналістів України, яка відзначила нагородами співробітників кафедри за наполегливу успішну працю з підготовки фахівців медійної сфери. Чутливих вам мікрофонів і зірких камер, колеги!”
Вікторія ШЕВЧЕНКО: завідувач кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики: “Наша співпраця з кафедрою телебачення і радіомовлення сприяє появі поважних проєктів, ми збагачуємося спільним досвідом, поєднання наших знань – це чудові результати і наше спільне багатство. У нашій привітальній листівці від кафедри ми написали: “Півстоліття – це шлях становлення та здобутків, персональних і колективних звершень, – втрат і надій, щоденної праці з формування нових поколінь випускників – інтелектуальної еліти журналістів-телевізійників і радійників, вихованих на професійних стандартах, патріотизмі та національній гідності. Важко навіть уявити, скільки зроблено за цей час, скільки ентузіазму покладено в основу – і все це завдяки такому творчому, об’єднаному заповзяттям колективу! Зичимо ще більшого розвитку, сповненого неймовірно високими, незнаними донині результатами, цілісності в досягнення мети, захоплення від копіткої професійної, викладацької й наукової праці. Здоров’я вам та ідейного запалу!”
Наталія ШУМАРОВА, завідувач кафедри мови та стилістики Інституту журналістики: “Від усієї душі й від усієї кафедри вітаю наших телевізійників і радійників! Далі поетичне привітання від нашого колеги, доцента Дмитра ДАНИЛЬЧУКА:
2019 рік. Кафедрі телебачення і радіомовлення – 48!
Андрій ЮРИЧКО, доцент кафедри періодичної преси Інституту журналістики: “Кафедра телебачення і радіомовлення є нашим найближчим медійним та освітнім партнером, бо моя кафедра також випускова, і ми дійсно доповнюємо один одного в навчальному процесі. Це здорово, що бакалаврські телерадіопроєкти в нашому Інституті постійно оприлюднюються, і ми можемо порівняти їх за різні роки. Це важливо. А також, що наші “найстаріші” за історією Інституту кафедри рухаються разом уперед і ми дійсно робимо спільну справу. Вітання й натхнення! Ми з вами!”
Катерина ГОРСЬКА, доцент кафедри мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики: “Це також і моя рідна кафедра, бо я навчалася на телеспеціалізації і з цієї кафедри розпочалося моє становлення як журналіста. Я рада, що з-під крила кафедри виходять амбітні, професійні та вмотивовані студенти. Подальших вам злетів, рідна кафедро!”
Тамара ГУСЕЙНОВА, радник Прем’єр Міністра України, радіожурналістка: “Жоден телерадіоведучий не народжується геніальним, потрібно постійно працювати над собою. Тому рада, що мала в Інституті свого “радіотата”, Володимира Різуна, який долучив нас до “Радіо-Променя”. Важливо вірити в себе і бачити навколо себе й інших людей. Дякую кафедрі телебачення і радіомовлення як її випускниця за те, що викладачі виховують нові покоління телерадіожурналістів, за те, що ви їх підтримуєте, і це цінно! А також передаю для співробітників кафедри подяки, Почесні грамоти й цінні подарунки від Прем’єр-міністра України”.
2020 рік. Кафедрі телебачення і радіомовлення – 49!
Юрій ГОРБАНЬ, журналіст: “Велике щастя працювати в команді кафедри телебачення і радіомовлення, велика насолода від того, що ми робимо разом зі студентами, і від того, які отримуємо результати в телерадіоефірі. З ювілеєм!”
Ілона ДОВГАНЬ, телерадіожурналістка: “Це була моя мрія вчитися саме в цьому університеті, в цьому інституті і на кафедрі телебачення і радіомовлення. Приємно вітати своїх одногрупників і викладачів, зокрема Інну Черемних та Людмилу Федорчук, які тепер успішно працюють на кафедрі. Я починала з телебачення, сьогодні додалося ще й радіо у моє професійне життя. Тому вітання вам колеги від телерадіожурналіста, вашої випускниці!”
Олена РЯБІЧЕВА, випускниця кафедри, нині магістрантка Лундського університету (Швеція): Сьогодні надсилаю зі Швеції для своєї рідної кафедри дистанційні сердечка і промінчики шведського сонця! Бо воно тут на вагу золота і з’являється дуже рідко. Тому дорогій кафедрі – більше Сонця!
Катерина МОРОЗОВА, студентка Інституту журналістики: “Кафедра телебачення і радіомовлення – хороший мотиватор для мене, бо такі викладачі як Людмила Федорчук, Марія Андрющенко, Олесь Гоян розкрили мій потенціал, надихнули творити, розвивати критичне мислення, фахові навички, вибудовувати власні принципи роботи. Велике дякую, що нас мотивують на створення програм, в яких я, наприклад, ділюся своїм світоглядом, своїм розуміння нашої країни і нашої сили як українців. Кафедрі – удачі!”
2021 рік. Кафедрі телебачення і радіомовлення – 50!
Кафедру також привітав Олександр ТКАЧЕНКО, Міністр культури та інформаційної політики України, випускник кафедри телебачення і радіомовлення; Олег НАЛИВАЙКО, Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України; Дмитро ХОРКІН, Генеральний продюсер Українського радіо; Михайло СОРОКА, Голова київської організації Національної спілки журналістів України. Співробітники кафедри були нагороджені відзнаками й нагородами Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Кабінету Міністрів України, Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Національної спілки журналістів України, Українського радіо.
На ювілейному зібранні пройшов фінал Четвертого всеукраїнського фестивалю телерадіопрограм “Студентський МІКС-2021”, в якому взяли участь 119 телерадіопрограм, виготовлених студентами Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка за час дистанційного навчання з березня 2020 року по травень 2021 року. Результати голосування на Campus Radio Ukraine/Студент-TV.
Книги про кафедру:
“Кафедра мого успіху: до 50-річчя кафедри телебачення і радіомовлення”
Олесь ГОЯН, завідувач кафедри телебачення і радіомовлення
ДЯКУЄМО!
Колектив кафедри телебачення і радіомовлення