22 лютого 2019 року в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся тренінг «Журналістське розслідування: технології, стандарти, проблеми», який провів медіатренер, старший радник з питань медіа Internews Network, член Ради директорів Глобальної мережі журналістів-розслідувачів GIJN Олег ХОМЕНОК.
Студенти з тринадцяти українських ВНЗ зустрілися в одній аудиторії: Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету імені Бориса Грінченка, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Сумського державного університету, Маріупольського державного університету, Запорізького національного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Національного авіаційного університету, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського, НТУУ Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського.
Трансляція тренінгу здійснювалася онлайн на YouTube-каналі «Студент TV». Студенти отримали сертифікати учасників та подарунки від медіаплатформи Campus Radio Ukraine/Студент-TV. Тренінг пройшов за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
УРОК 1. ПЛАНУВАННЯ ЖУРНАЛІСТСЬКОГО РОЗСЛІДУВАННЯ:
ВИБІР ТЕМИ, РОБОТА НАД ГІПОТЕЗОЮ, ОСНОВНИМИ ПИТАННЯМИ, СПИСКОМ ДЖЕРЕЛ ТА РОБОЧИМ ПЛАНОМ.
ЩО НОВОГО? •Глобалізація фінансів та злочинності •Масиви даних та інструменти обробки •Соціальні мережі як джерело даних •Дрони та супутники •Мультимедіа сторітелінг •Миттєве поширення інформації
ДЕ МИ БЕРЕМО ТЕМИ? • Події. • Власні спостереження і особистий досвід. • Чутки. • ЗМІ (замітки, репортажі, анонси). • Прес-релізи (в т.ч. від приватних компаній). • Оголошення, в т.ч. реклама. • Заяви, виступи офіційних осіб. • Документи ОГВ і МС.
ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ ДО ТОГО, ЯК МИ «ВИЙДЕМО В ПОЛЕ»?
Суспільна значимість: • Інформація, право суспільства знати яку, переважає над правом власника цієї інформації зберігати її в таємниці. • Аудиторія теми – якщо у теми немає аудиторії, немає смислу витрачати час. • Масштаб та резонанс події або проблеми.
Попередній пошук інформації: • Що про це розповідало наше видання? • Що про це розповідали наші колеги? • І Google вам в поміч…
ЩО І ДЕ МИ БУДЕМО ШУКАТИ?
ЩО ТАКЕ ГІПОТЕЗА І ЯК ЇЇ ПРАВИЛЬНО СФОРМУЛЮВАТИ? • Гіпотеза–це речення, версія, твердження, яке журналіст доказує або спростовує в процесі розслідування. • Гіпотеза визначає суб’єкта та предмет розслідування. • Гіпотеза говорить про те: хто, що, як, в наслідок чого, та чому порушує закон, здійснює неправильні дії і які наслідки це спричиняє.
Інформаційний привід • Ваші друзі розповіли вам, що при отриманні дозволу на відкриття магазину, в управлінні архітектури їм не підписували документи, поки вони не заплатили до Фонду Благоустрою міста благодійний внесок – по 10 доларів за квадратний метр площі магазину.
• Завдання – сформулюйте гіпотези для розслідування.
Запитання • Відповіді на які запитання допоможуть вам доказати або спростувати гіпотезу? • Інформаційні запитання спочатку. Хто, що, як, де, коли, скільки, в якій послідовності: ці питання допомагають збирати факти. • Чому, кому це вигідно, хто/що за цим стоїть, які причини, які наслідки? Оціночні питання допомагають отримати коментар, оцінку або інтерпретацію фактів.
Питання до гіпотези
• Гіпотеза 1 • Місцеві чиновники порушують закон, примушуючи підприємців сплачувати благодійні внески.
• Гіпотеза 2 • Гроші з Фонду благоустрою міста використовуються не за призначенням.
• Завдання – складіть список запитань, що підтвердять або спростують гіпотезу.
ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ • Які допоможуть нам знайти відповіді на наші питання, хто вони, де вони? • Документи: офіційні и неофіційні. • Організації, які є сховищами документів. • Ресурси мережі, архіви, бази даних та ЗМІ. • Люди, які являються носіями інформації або документів.
ДЖЕРЕЛА • Складіть список джерел, де ви знайдете відповіді на питання складені у попередній вправі. • Документи. • Організації. • Люди.
ОЦІНКА НЕОБХІДНИХ РЕСУРСІВ • Час: скільки нам знадобиться для збору інформації? • Гроші: чи є в нас кошти на лабораторні дослідження, якщо вони знадобляться? Де ці кошти взяти? • Люди: хто та скільки людей буде працювати над розслідуванням?
… ТА ПОТЕНЦІЙНИХ РИЗИКІВ
• Правові ризики: • Кримінальне переслідувння. • Адміністративне переслідування. • Цивільний позов. • Неправові ризики • Загроза втрати роботи. • Загроза втрати репутації. • Загроза втрати життя та здоров’я.
КОЛИ, З КИМ, ЯК ТА В ЯКІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ МИ БУДЕМО ЗБИРАТИ ІНФОРМАЦІЮ?
ПЛАН РОБОТИ •План включає: • Строки, дедлайни отримання інформації. • Відповідь на яке питання/яку інформацію треба отримати? • Метод отримання інформації. • Послідовність збору інформації. • Розподіл задач серед членів команди.
| КОЛИ? | ПИТАННЯ | ДЕ? | ЯК? | ХТО? |
ВИБІР МЕТОДІВ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ • Власні спостереження. • Відкрите та приховане спостереження. • Відсторонене та включене спостереження. • Експеримент. • Доступ до документів. • Пошук у відкритих джерелах (мережа, бібліотеки, архіви). • Інформаційні запити в ОДВ и МС. • Отримання від людей (учасники, постраждалі). • Інтерв’ю с людьми. • Експерти. • Офіційні особи. • Неофіційні джерела. • Дослідження, експертиза, аналіз.
ХТО ТА ЩО?
ДОКУМЕНТИ ТА ЛЮДИ
• Документи: • не потребують захисту, • не відмовляться від своїх слів, • не подадуть позови про захист честі й гідності, • можуть бути неповними і фальшивими.
• Люди: • викликають емоційний відгук, • можуть відповісти на додаткові питання, • можуть використовувати журналіста в особистих цілях.
З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ ДОСЬЄ РОЗСЛІДУВАННЯ? • База даних джерел-людей. • База даних експертів. • База даних документів, включаючи скани. • Розшифровки інтерв’ю. • Нотатки власних спостережень. • База відео файлів. • База аудіо файлів. • База фотографій. • Матеріальні об’єкти (речові докази).
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ІНФОРМАЦІЇ • Реконструкція події. • Відновлення хронології. • Співставлення офіційного трактування документів з реальністю. • Відтворення фінансових потоків (угоди та контрагенти). • Зв’язки між організаціями та людьми (родичі, засновники, дочірні та афільовані компанії). • Картографування (виявлення концентрації проблеми).
НАВІЩО? • Систематизація та аналіз зібраної інформації потрібні насамперед журналісту аби: •Створити картину подій або проблеми, які розслідує журналіст; • Пересвідчитись у вірності та доказуванні гіпотези; • Побачити, чого не вистачає в розслідуванні; • Побачити протиріччя та невідповідності.
ЩО ТАКЕ ГЕНЕРАЛЬНЕ ІНТЕРВ’Ю?
• Зустріч з головним героєм або героями, з метою отримати пояснення та коментарі щодо фактів, зібраних в процесі розслідування на його завершальному етапі.
Генеральне інтерв’ю • Ми йдемо на генеральне інтерв’ю знаючи все.
Мета: • отримання коментарів та пояснень головного героя; • реалізація його права на відповідь. • Запитання із констатацією відомих фактів. • Відмова героя –теж інформація.
ЩО ПОБАЧАТЬ/ПРОЧИТАЮТЬ ЛЮДИ? • Написання тексту, сценарного плану. • Візуалізація. • Верстка, монтаж.
ПЕРЕВІРКА ДОСТОВІРНОСТІ ФАКТІВ І ДОПУБЛІКАЦІЙНА ЮРИДИЧНА ЕКСПЕРТИЗА • Фактчекінг та допублікаційна юридична експертиза матеріалів, що йдуть в публікацію, істотно зменшує правові ризики як для журналіста, так і для редакції.
ЗБЕРІГАЙТЕ АРХІВИ! • Грамотне архівування та збереження зібраної інформації, створення архівів, баз даних допоможе в майбутньому: • швидко повернутися до теми, • в разі судового розгляду – надати докази.
УРОК 2. ПОШУК ІНФОРМАЦІЇ ПРО КОМПАНІЇ ТА ОСІБ У ВІДКРИТИХ ДАНИХ ТА В МЕРЕЖІ ІНТЕРНЕТ.
УРОК 3. ЯК МИ ЗБИРАЄМО ІНФОРМАЦІЮ?
Дякую за увагу!
Олег Хоменок, oleg.khomenok@gmail.com https://www.facebook.com/oleg.khomenok