12 квітня 2019 року в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся тренінг «Фактчекінг: ефективні інструменти виявлення фейків і пропаганди», який провела журналіст, співзасновниця незалежної української організації StopFake.org, що займається викриттям пропаганди та дезінформації в засобах масової інформації, навчає і консультує фактчекерів в Україні і за кордоном, Ольга ЮРКОВА.
Студенти з тринадцяти українських ВНЗ зустрілися в одній аудиторії: Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету імені Бориса Грінченка, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Сумського державного університету, Маріупольського державного університету, Запорізького національного університету, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, Національного авіаційного університету, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського, НТУУ Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського.
Трансляція тренінгу здійснювалася онлайн на YouTube-каналі «Студент TV». Студенти отримали сертифікати учасників та подарунки від медіаплатформи Campus Radio Ukraine/Студент-TV.
1. Перше правило фактчекінгу: НЕ ВІРТЕ ЗАГОЛОВКАМ.
Російська пропаганда – це система. Вона пристосовується до поточних подій і особливостей тієї чи іншої країни. Ми у StopFake.org спочатку дивилися на неї як на феномен пропаганди навколо України. Однак, як виявилося з часом, вона так само діє і в багатьох інших країнах. Україна просто є полігоном для відпрацювання певних технологій пропаганди. Наприклад, у 2016 році ціла фабрика тролів атакувала вибори у США, під час голосування за Brexit також відзначено втручання Росії. У багатьох країнах світу ми спостерігаємо появу фейкових меседжів, які розповсюджують російські медіа.
У чому різниця між пропагандою і фейками? Фейк – це інструмент, обман, подання неправдивої інформації. А пропаганда – це система, мережа різних заходів. Фейк – це один із інструментів пропаганди. Є й інші інструменти – наприклад, міфи, які використовують політики, тролі в інтернеті, групи в соцмережах, сайти, що створюються на короткий час для поливання брудом конкурентів. Система фейків створює певну картину світу в очах аудиторії.
Як працює фейкова пропаганда – подаються багато фейків, щоб серед них сховалася правда. Люди переважно читають заголовки і не перевіряють інформацію. Вони просто репостять заголовки і не читають далі третього речення.
Наративи (міфи) російської пропаганди у заголовках:
- 2014 рік: «В Україні державний переворот і хунта, яку підтримує Захід». «Україна – це «фашистська держава». «Росія – не причина окупації чи війни». «Українська армія слабка». «Війну в Україні фактично ведуть США, НАТО або приватні підрядники». «Добровольчі батальйони жорстокі». «Переселенцям не допомагають і їх не чекають». «Біженців до Росії неймовірно багато». «Малазійський Боїнг MH-17 збили українські війська».
- 2015 рік: «До України є територіальні претензії з боку сусідніх країн». «В Україні активно поширюються СНІД та інші хвороби». «Територіальний розпад України». «Визнання анексії Криму і окупації Донбасу іноземними урядами, міжнародними організаціями або іноземними медіа». «В одному ряду – Україна-Туреччина-Сирія-ІДІЛ».
- 2016 рік: «Спадання західної підтримки України». «В Україні – маніпуляції з міжнародними організаціями». «Розвал Євросоюзу, розпад США і Заходу загалом». «Україна як «failed state». «Європа переживає армагедон через міграцію». «Європейці хочуть визнати Крим російським, але ЄС заважає». «Британську депутатку Джо Кокс убили самі британці аби вплинути на голосування по Brexit». «Україна – не частина Європи». «Латвійці були і залишаються фашистами». «Меркель, Олланд і ЄС загалом винні у міграційній кризі».
2. Друге правило фактчекінгу: НЕ ВІРТЕ ПІДОЗРІЛИМ ДЖЕРЕЛАМ ІНФОРМАЦІЇ.
Як запідозрити фейк? *Не вказані факти: місце, час, імена; *Немає фото, відео; *Невідомі джерела: немає, підозрілі або без гіперпосилань; *Занадто емоційно: категоричні судження, заклики до дій, емоційно забарвлені слова; *Занадто драматична історія, як у кіно; *Новину не поширюють серйозні медіа; *У новині штучно об’єднані не пов’язані між собою факти.
Як спростувати фейк? Перевіряємо те, що можна перевірити: *Фото; *Відео; *Свідчення; *Документи; *Деталі; *Дата й час; *Місце; *Джерела; *Повідомлення ЗМІ.
3. Третє правило фактчекінгу: НЕ ВІРТЕ МАЛОВІДОМИМ ЕКСПЕРТАМ.
Як відрізнити бота від реальної людини? Передусім – фото. Його може не бути взагалі або це фото якихось акторів чи реальних людей (тут треба перевіряти через google) тощо. Немає історії, характерної для живої людини, немає активності або багато перепостів з одного джерела.
Доктор Хаус сказав, що всі брешуть. Я не повністю погоджують з тим твердженням. Є люди, які не брешуть, і є медіа, які говорять правду. Принаймні намагаються це робити. І от важливо, щоб люди навчилися відрізняти одне від іншого. Медіа, які поширюють фейки, зорієнтовані на те, щоб у суспільстві запанувала недовіра, щоб ніхто нікому не довіряв, мовляв «усі брешуть». Якщо один раз брехня, можливо – це помилка. Якщо другий раз – тоді від цього медіа варто відмовитися. Ви ж не підете в магазин утретє купувати неякісний товар.
Інформація – повідовляє, роз’яснює, АЛЕ не дає готових рішень.
Пропаганда – інформує, роз’яснює, переконує, АЛЕ компроментує, маніпулює. Пропаганда приваблива, вона емоційна.
Пропаганда може бути: одноступінчаста, яка звертається безпосередньо до аудиторії, і двоступінчаста, тобто діяти через лідерів думок, експертів.
4. Четверте правило фактчекінгу: ПЕРЕВІРЯЙТЕ ДАТУ.
Деталі, що ідентифікують місце: *Геолокація; *Орієнтири: написи на будівлях, номери, вивіски, білборди; *Упізнаваний міський пейзаж чи ландшафт; *Будівлі: церкви, мінарети, мости, стадіони; *Перевірка на Google Street View чи Google Maps; *Використання ландшафтних рівенів у Google Earth.
Деталі, що ідентифікують дату і час: *Погода; *Час доби; *Пора року; *Годинник, сторінки газет, телевізор…
Документи як джерело: *Вихідні дані; *Номер; *Підпис; *Адреса; *Спосіб надходження.
Повідомлення ЗМІ: *Використовують для підсилення меседжів російськомовних спікерів; *Джерело: авторитетне чи маргінальне? *Знаходимо оригінал: чи заява не перекручена? *Читаємо інші матеріали автора, інших авторів сайту і досліджуємо їхні погляди.
Сайт як джерело: *Коли вперше сайт був збережений? *Як виглядала перша сторінка сайту? *Які новини публікував сайт з початку своєї роботи/у конкретний день? *Хто власник сайту? *Вихідні дані.
5. П’яте правило фактчекінгу: НЕ ВІРТЕ КАРТИНКАМ.
На що дивитися? *Оригінальне чи оброблене фото; *Дата першої публікації; *Що насправді показано?
Аналізуємо фото: *Час створення; *Час зміни дати; *Характеристики камери; *Характеристики фото. Якщо ви запідозрили фейкову інформацію у соцмережах, то у коментарях варто написати, що то є фейк і підтвердити це, наприклад, скріншотом. І таким чином збирати лайки. Можна також поскаржитися на ту сторінку, яка розповсюджує фейковий контент.
6. Шосте правило фактчекінгу: НЕ ВСЕ, ЩО РУХАЄТЬСЯ І ГОВОРИТЬ НА ЕКРАНІ – ПРАВДА.
Важливо визначитися з 5-ма джерелами, яким ви довіряєте. Бо помилки роблять усі.
Є дилема між оперативністю подачі інформації та її якістю. Чи ми перевіряємо факти й даємо через три дні, чи виставляємо новину негайно й без перевірки. Можна діяти десь «по середині» – оприлюднити інформацію швидко, однак дописати, що «ми звернулися за коментарями туди то» або «ми будемо стежити за ситуацією». Це означає, що ви будете перевіряти інформацію.
Якщо ви хочете отримати реальну картинку за допомогою українського телебачення, то дивіться УСІ КАНАЛИ.
ГОЛОВНЕ ПРАВИЛО ФАКТЧЕКІНГУ – НЕ ВІР, А ПЕРЕВІР!
Презентація тренінгу Ольги Юркової тут:
Тренінг пройшов за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Медіаплатформа Campus Radio Ukraine/ Студент-TV дякує своїм партнерам і колегам з українських шкіл журналістики за поширення інформації про тренінги на офіційних сайтах університетів та у соцмережах.