(20 секретів професії від ІННИ КУЗНЕЦОВОЇ).
5 грудня 2018 року в Інституті журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка відбувся тренінг «Журналістика і конвергенція: cекрети професії», який провела журналіст, медіатренер, Головний редактор Київського бюро Радіо Свобода Інна КУЗНЕЦОВА
Студенти з тринадцяти українських ВНЗ зустрілися в одній аудиторії: Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського університету імені Бориса Грінченка, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, Сумського державного університету, Маріупольського державного університету, Запорізького національного університет, Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, Бердянського державного педагогічного університету, Національного авіаційного університету, Донецького національного університету імені Василя Стуса, Таврійського національного університету імені В.І.Вернадського, НТУУ Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського.
Трансляція тренінгу здійснювалася онлайн на YouTube-каналі «Студент TV».
Студенти отримали сертифікати учасників та подарунки від медіаплатформи Campus Radio Ukraine/Студент-TV.
Тренінг пройшов за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
1. Слово «газета» англійською – «NEWSpapers». Але новин у сьогоднішніх паперових газетах майже немає. Одна аналітика. Поки газета дійде до читача, новини застарівають. Конвергенція з виходом онлайн допомагає багатьом медіа, в тому числі й друкованим, виживати. Де є новини для ваших класичних медіа? Де їх брати? Як не дивно, але і в соціальних мережах також. Сьогодні соціальні медіа – це джерело новин. Від голови районної адміністрації і закінчуючи Трампом – всі нині у соцмережах. Телефонуєш у МЗС Артему Шевченку, а він каже − читайте сторінку FB Авакова, ми там все сказали.
2. Менше у подачі інформації використовуте дієслова та прикметники. YouTube та соцмережі у пошуковиках більше люблять короткі іменники. Обирайте для текстів ті базові слова, які легко можуть знайти google чи інші пошуковики.
3. Студенти інколи кажуть − мене політика не цікавить. Мене цікавить мистецька журналістика. Запам’ятайте, в сучасній журналістиці без політики неможливо. Вона всюди вас як журналіста знайде
4. Важливо навчитися критично мислити й не намагатися вважати інформацією все, що тільки бачиш. Однак теми схуднення і гороскопів також нікуди не зникають. Вони дають хорошу порцію кліків і лайків, бо «корисна» й «мотиваційна» інформація запитана постійно.
5. Ми всі граємо на одному полі. Однак Facebook – це ще не все. Є ще Instagram чи Telegram… Хто витягне екслюзив, й збере аудиторію цих соцмереж, той переможець.
6. Журналістика сьогодні міняється. Кожен хоче мати і знати усе. Людина не може зупинитися. Я маю багато підписників і хочу мати ще більше… Завтра мене можуть обігнати інші. Журналістика розвивається і росте. Завдання стоїть так, що нам потрібно рухатися у всіх напрямках. Як в ефірному мовленні, так і онлайн.
7. Перевіряйте новини. Це вже класична порада. Підключайте живі блоги. Давайте побільше коментарів. Давайте різну картинку. Хай аудиторія приймає рішення сама що відбувається насправді.
8. Потрібно працювати оперативно, якісно і креативно. Здебільшого люди переглядають відео не більше, аніж 5 хвилин. Все менше користувачів дивляться великі шматки трансляцій. Однак вони є, і про них також забувати не варто.
9. Як знайти тему? Історія виживання пенсіонера – це купується. Літні люди, які займаються спортом – це також продається… Намагайтеся грати на емоціях. Пишіть рубано й коротко. Не використовуйте довгі речення.
10. Якщо не вистачає історій, зверніться до того, про що вже розповідали. Дайте історії друге, третє життя. Свого часу «Свобода» розповідала про молодят, які приїхали з Івано-Франківська до Києва шукати роботу, однак почався Майдан. Три місяці вони побули на Хрещатику й повернулися додому. У них народилися діти, вони знайшли роботу й ми вже двічі розповідали про них у наших програмах. Як у них змінилося життя? Що дав їхній родині Майдан? Чи повторили б вони все знову?
11. Важливий конкретний приклад, конкретна родина, конкретна історія. Сторітелінг – це завжди запитано й популярно. Історія про те, як молодий хлопець зробив татуювання на грудях після подій на Майдані. Покажіть це тату. Чому він це зробив? Що стало причиною?
12. Сьогодні маємо світ подкастів. Світ стрімінгу й відео на замовлення. «Свобода» це активно використовує. Перші наші стріми були пов’язані з парламентськими виборами 2004 року. Ми випробовували їх у ніч виборів. Одна наша камера в парламенті зробила більше, ніж 83 тисячі камер Януковича на виборах.
13. Важливо не зупинятися вчитися. Головне тренувати мовленєвий аппарат й відчуття часу в прямому ефірі. Я прошу Віталія Портникова зробити матеріал на 2 хвилини, й він буде говорити рівно 120 секунд. Ні секундою більше… Це великий досвід. Це професіоналізм.
14. Рекомендую журналістам особисто просувати свої власні матеріали в соцмережах. Давати візуальну ілюстрацію (фото, відео) до написаного тексту. Нині − світ візуалів.
15. Більше стрімити. Думати про форму текстового й зображального матеріалу. Скільки емоцій можна передати лише одним фото людського обличчя… А крупне зображення очей – це неймовірно впливає на аудиторію.
16. Вивчайте основи операторської майстерності й техніку зйомок, постановок, роботи зі світлом. Бувають такі ситуації, коли є тільки ви, подія і відеокамера…
17. Випадок у пошуку інформації може зіграти суттєву роль. Не ігноруйте випадковості. Вони можуть стати основою цікавої історії.
18. Будьте господарем свого ефіру. Не давайте можливості вашим гостям перехоплювати ініціативу в контексті запитання-відповідь. Ви запитуєте − вам відповідають. Тільки так
19. Використовуйте 360-градусне відео як метод зйомок і подачі інформації. Це добре працює на аудиторію. І не забувайте про лонгріди як жанр журналістики, де вдало працює великий обсяг мультимедійного контенту й літературний стиль. Лонгрід – це дійсно важка робота, над ним працює інколи ціла команда. Однак такі речі інколи стають візитною карткою теле- чи радіокомпанії.
20. Текст, аудіо, відео, фото, графіка – зробіть з нудного цікаве, з скучного динамічне… Побачте те, що не бачать інші, й передайте це вашій аудиторії усіма мультимедійними засобами. Тоді ви майстер.
Медіаплатформа Campus Radio Ukraine/ Студент-TV дякує своїм партнерам і колегам з українських шкіл журналістики за поширення інформації про тренінги на офіційних сайтах університетів та у соцмережах.
Матеріал підготували асистент Інституту журналістики Ганна Ренська та професор Інституту журналістики Олесь Гоян.