Дата виходу проєкту – 23 квітня 2023 року до Всесвітнього дня книги
Буктрейлер Вікторії ДМИТРАЩЕНКО: «Учора в мене вперше за три роки боліло серце. Так, авжеж, я знайшов дуже багато пояснень, чому так сталося й чому воно боліло. Але коли сьогодні о 4:30 ранку я прокинувся від вибуху, то справжня причина виринула сама собою, і не вірити я не міг». Андрій МЕРОНИК – «24.02. ЩОДЕННИК ВІЙНИ».
Буктрейлер Оксани ЩЕРБИНИ: «Я маю дещо, що може розвіяти міфи та розставити всі крапки над «і», розказати не вигадану, а підтверджену архівними матеріалами правду не лише про вінницьке, але й деякі інші «лігвища» вовка-перевертня». Іван ЗАГОРОДНІЙ – «РУЇНИ «ВЕРВОЛЬФУ» СВІДЧАТЬ».
Буктрейлер Вероніки ВЕДМЕЦЬКОЇ: «Вростаючи в схили із горя, вони п’ють і кров і піт. Із запахом пороху, ворогу, покинутих міст і боліт. Щодня засинають, вмирають, вертаються знов. Друже, ось Донбас твій, і ось його немічний зов». Влад СОРД – «БЕЗОДНЯ».
Буктрейлер Марії БАШИНСЬКОЇ: «Чи є межа пережитого, грань, переступивши яку, навіть не усвідомлюючи, ти не станеш сильнішим, а зламаєшся? Межа, сягнувши якої, потрібно зупинитися? Де поріг, за яким людина втрачає все, що має бути в Людині, те, що називається людяністю. Коли душа перетворюється у згусток тотальної холоднокровності й байдужості…» Валерій АНАНЬЄВ – «СЛІДИ НА ДОРОЗІ».
Буктрейлер Єлизавети КОНДРАШОВОЇ: «Страх — штука невидима, але всеохопна: ніби й не бачиш жодної загрози, довкола тихо, а ось саме лише усвідомлення, що ти на прицілі, робить цю всю ситуацію незатишною, і хочеться далі сидіти із заплющеними очима й рахувати, скажімо, до ста, доки від тебе відійдуть усі довколишні монстри». Сергій ЖАДАН – «ІНТЕРНАТ».
Буктрейлер Анни ІВАНЮРИ: «Ця книга — про війну очима жінок, молодих дівчат, які воювали нарівні з чоловіками. Їм всім хотілося заміж, а ще — великого кохання. Адже всі вони були передусім жінками, бо ж лише жінки, навіть вмираючи від ворожих куль, думають про те, щоб бути красивими, лише жінки на війні можуть виглядати, як чоловіки, і стріляти, як чоловіки...» Світлана АЛЕКСІЄВИЧ – “У ВІЙНИ НЕ ЖІНОЧЕ ОБЛИЧЧЯ».
Буктрейлер Юлії УСИК: «Гейзел зробила свій вибір. Вона могла б триматися із Джеймсом так, як того вимагали правила. Натомість вирішила бути такою, якою їй, очевидно, страшенно хотілося бути. Це все ті ямочки. Імперії руйнувалися і через менше». Джулія БЕРРІ – «ЛАГІДНА ВІЙНА».
Буктрейлер Анастасії ЛАПАЙ: «Жинь прагнула попри все змінити життя, стати незалежною від опікунів і втекти від шлюбу. Але вступ до елітної військової академії виявився лише початком. А перепони – дитячою забавкою. Бо майбутня війна – це не гра, в якій б’єшся за честь і шану. Це не уроки стратегії за Сунь-дзи. Війна це жахіття». Ребекка КВАН – «МАКОВА ВІЙНА».
Буктрейлер Анастасії КОЛЕСНИК: «Як тільки я визирнув із-за рогу будинку, пролунав постріл. Куля влучила мені в правий окуляр бінокля, який висів на грудях. Злякатися навіть не встиг. Тільки відчув, як щось черконуло по лівій щоці…». Ігор РОДІН. «БАТАЛЬЙОН «ДОНБАС». ЗАПИСКИ ДОБРОВОЛЬЦЯ».
Буктрейлер Станіслава ВОРОНІНА: «Колись ми уявляли собі все це інакше. Ми не мали ніяких певних планів на майбутнє, думки про кар’єру і професію тільки в небагатьох були практично вже визначені на все життя; зате нас переповнювали невиразні ідеї, що надавали життю і навіть війні в наших очах ідеалізованого, майже романтичного сяйва». Еріх Марія РЕМАРК – «НА ЗАХІДНОМУ ФРОНТІ БЕЗ ЗМІН».
Буктрейлер Катерини ІСТОМІНОЇ: «Війні ніколи не буде кінця: вона продовжується, стягаючи кров і сльози з сотень народів. Криваві ріки, грім гармат, тисячі безіменних могил – це те, що дає боротьба за мир, який, певно не настане ніколи…» Еріх Марія РЕМАРК – «ТІНІ В РАЮ».
Але це ще не все! Має бути дванадцята книга як символ гармонії, довершеності, досконалості й істини? І така книга є! Вона скоро буде тут! Нею ми і завершимо нашу відеобібліотеку до Всесвітнього дня книги.
Буктрейлер Яни МИШОЛОВКИ: «Наступного року було багато перемог. Захоплено гору за долиною і схилом, де ріс каштановий гай, здобуто перемоги й на південному узгір’ї по той бік рівнини, а в серпні ми перейшли річку й розквартирувалися в Горіції, у будинку, повитому пурпуровою гліцинією, з обнесеним мурованою огорожею садом, де серед крислатих тінястих дерев дзюркотів фонтан». Ернест ГЕМІНҐВЕЙ «ПРОЩАВАЙ, ЗБРОЄ!»
ДЯКУЄМО УСІМ! ПЕРЕМАГАЙМО РАЗОМ!