“Час, зазначала Ліна КОСТЕНКО, великий диригент, перегортає ноти на пюпітрі. У воєнну пору відчуття часу в кожного з нас своє: для одних, які чекають своїх рідних і близьких із війни, він тягнеться немилосердно повільно; для других, які, попри жахіття війни, намагаються працювати, вчитися і створювати щось нове й цікаве, пролітає так, неначе хто батогом цвьохнув; для третіх, які воліють не бачити й не чути війни, час начебто розчиняється, як сіль у воді. Ми різні всі, до болю різні. Але як би там не було, великий диригент перегортає третю сторінку великої війни. І ось ми живемо уже третю воєнну зиму. Отже, сім історій від студентів моєї творчої майстерні у проєкті “ТРЕТЯ ЗИМА”. Майя НАГОРНЯК, доцент кафедри аудіовізуальних медіа.
ІСТОРІЯ ПЕРША
«Готуючи фото та відео для цього матеріалу, я зрозуміла, наскільки швидко пролетіли ці три роки. Я помітила, наскільки швидко постарів мій батько, наскільки швидко виріс мій братик, як змінилася моя мама і як змінилася я». Юлія АНДРІУЦА, першокурсниця НН Інституту журналістики.
ІСТОРІЯ ДРУГА
«Третя зима – це не про холод! Це про силу почати нове життя в обставинах, які, здавалося б, є нездоланними. Журналістика та мої друзі дали мені впевненість, що навіть у найтемніші часи завжди є світло». Катерина АКСЬОНОВА, третьокурсниця НН Інституту журналістики.
ІСТОРІЯ ТРЕТЯ
«Третя зима великої війни вже настала, та мені до сих пір не віриться, що вона вже третя. Напередодні цієї зими ми прощалися з воїном Павлом ВЕДИБІДОЮ, позивний «Оболончик», засновником ультрас футбольного клубу Оболонь (Київ), в якому я працюю». Сергій ВЛАДИЧЕНКО, третьокурсник НН Інституту журналістики.
ІСТОРІЯ ЧЕТВЕРТА
«Я не бачила свого дому майже три роки, мого маленького русифікованого промислового Сіверськодонецька. Зараз мого міста фізично не існує. Воно залишилося у моїх спогадах… Але мій дім завжди зі мною – це моя країна площею в понад шістсот тисяч кілометрів». Єлизавета АНДРУХОВА, третьокурсниця НН Інституту журналістики.
ІСТОРІЯ П’ЯТА
«Третя зима війни – це третій рік розлуки з моїм батьком, який мужньо захищає нашу Україну від тих, хто завдає нам стільки болю. Не дають спокою думки про те чи він живий, чи не поранений? Мрію, що настане той час, коли мій батько повернеться додому живим». Валерій БОЖКО, третьокурсник НН Інституту журналістики.
ІСТОРІЯ ШОСТА
«За тисячі кілометрів від мене опинилася моя найкраща потруга, Юля. І вже третю воєнну зиму я зустрічаю в Києві, а вона у польському Вроцлаві. Ми наче в різних світах, але є те, що нас об’єднує». Юлія ВОЙЦЕХІВСЬКА, третьокурсниця НН Інституту журналістики.
ІСТОРІЯ СЬОМА
«Ця третя зима для мене – час прийняття подій та ситуацій. Я вірю в краще своєї рідної країни і намагаюся зробити максимум для наближення нашої перемоги. За ці три роки ми стали сильнішими, витривалішими. Ця третя зима нагадує, що поки ми віримо, поки боремося – ми маємо майбутнє». Софія ВАЩУК, третьокурсниця НН Інституту журналістики.
